Про можливий референдум щодо мирних переговорів з Росією пояснює експерт з міжнародних відносин, директор Агентства ЄвроАтлантичного Співробітництва (АЕАС) Ростислав ДЕМЧУК з Брюсселя, спеціально для "Район-Інфо".
Ох, скільки списів поламано у обговоренні цієї теми, скільки маніпуляцій, вигадок, перекручень, спотворень і відвертої брехні наплодилося у соцмережах та ЗМІ. Тут чітко проглядається робота фабрик дезінформації, як українських, так і російських, опонентів Володимира Зеленського. Тому, пірнемо у глибину цього питання. Питання, чи доцільно знати думку українського народу, у якому форматі мають відбуватися переговори між Україною та Росією і де межа компромісів у цих переговорах? Ну, так судіть самі, а я спробую остудити й освіжити гарячі голови фактами.
Перший і незаперечний факт: Мінські домовленості не працюють, переговори у нав'язаному Україні так званому Нормандському форматі вже кілька років не проводяться. А почалося все не у Нормандії (Франція), а у Женеві 17 квітня 2014 року. У цих переговорах взяли участь Міністр закордонних справ України Андрій Дещиця, держсекретар США Джон Керрі, високий представник ЄС Кетрін Ештон та Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Так утворився Женевський формат переговорів. Впродовж Женевської зустрічі глава МЗС Росії Сергій Лавров намагався диктувати українській стороні, що і як потрібно робити офіційному Києву. Однак український Міністр Андрій Дещиця чітко поставив пана Лаврова на місце і закликав його не втручатися у внутрішні справи України. Звісно, Сергій Лавров зрозумів, що перевага не на його боці. У такому форматі, Москва не зможе закріпити свою позицію щодо окупації українських територій. Відтак Кремль зайнявся пошуком своїх міжнародних союзників та партнерів для проведення переговорів з Україною. Такими союзниками стали Німеччина і Франція. І привід для зустрічі у новому форматі було швидко знайдено. Новообраного президента України Петра Порошенка було запрошено до Франції на урочистості з приводу 70-річчя висадки союзників у Нормандії. Там 6 червня у замку Бенувіль канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд посадили Петра Порошенка за стіл переговорів з Володимиром Путіним.
Петро Порошенко навіть кліпнути оком не встиг, як опинився у "Нормандській пастці". Так був утворений Нормандський формат. Хтось запитав в українців, чи їх такий переговорний формат влаштовує? Ні? Отож бо й воно. Далі почався Мінський процес. Ціна компромісу – здача ДАП, Дебальцевого та інших територій. Тому, зараз настав час відновити переговори з російським агресором, але у новому, вигідному для України форматі, з долученням до "Нормандської четвірки" також США і Великобританії. Усі знають, що досягнення позитивних результатів здійснюється шляхом компромісів (за виключенням здачі територій і людей). Але де межа цих компромісів, повинен визначати не лише президент Зеленський, але і парламент і, якщо потрібно, увесь український народ. Тому, хочу перепитати своїх читачів: що саме є неправильним і неприйнятним у словах Андрія Богдана, про можливий (наголошую "можливий") референдум, якщо (наголошую "якщо") під час переговорних процесів виникнуть дуже болючі і чутливі питання.
Comments