Умови призначення, перерахунку і виплати пенсій в Україні визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Одним з головних чинників у визначенні громадянами права на пенсійне забезпечення є страховий стаж. Про змістове значення терміну «страховий стаж» та необхідні для його набуття умови – роз’яснення, підготовлені заступником директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, опублікованих в журналі «Пенсійний вісник».
ОСНОВНЕ ПРО СТРАХОВИЙ СТАЖ
З 1 січня 2004 року страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з частиною 1 ст.24 Закону України 1058, страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тільки за таких умов місяць роботи буде зарахований до страхового стажу як повний. Тобто якщо сума страхових внесків, сплачених за відповідний місяць, є меншою за мінімальний страховий внесок, до страхового стажу зараховується пропорційно зменшений період. Але якщо особа працює неповний робочий час (неповний робочий день, неповний робочий тиждень), її прийняли на роботу не з першого календарного місяця або звільнили не останнім днем календарного місяця, вона може здійснити доплату до мінімального страхового внеску в такий спосіб, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.
НАПРИКЛАД
Страховий стаж жінки 1961 року народження становить 27 років 8 місяців. За даними персоніфікованого обліку, 8 місяців 2004 року зараховані до її стажу як неповні, оскільки сплата внесків за неї була здійснена у розмірі меншому, ніж внесок з мінімальної заробітної плати. Тобто до повного стажу, необхідного для призначення пенсії 2021 року – 28 років, жінці не вистачає всього 4 місяці. Але вона має можливість, і цим треба скористатися, здійснити доплату до мінімального страхового внеску для того, щоб ці місяці були зараховані як повні. Така доплата здійснюється в органах Пенсійного фонду. Для цього жінці потрібно звернутися не по податкової служби, а до сервісного центру Фонду за місцем проживання, спеціаліст якого за даними персоніфікації визначить скільки місяців страхового стажу зараховані як неповні та кількість місяців, яких бракує до необхідного для виходу на пенсію страхового стажу, і прорахує доплату, яка підлягає сплаті. У цьому випадку жінка має здійснити доплату саме за 4 місяці, яких не вистачає. Вона, наприклад, вибирає по 15 днів за ці 8 місяців і доплачує саме за 15 днів кожного з них.
Чому варто скористатися такою можливістю?
По-перше, під час розрахунку доплати застосовується мінімальна заробітна плата, визначена на той місяць, за який ця доплата здійснюється. Якщо, наприклад, такі неповні місяці мали місце 2004 року, то мінімальна заробітна плата в певних періодах цього року становила 332 грн, а це значно менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на сьогодні.
По-друге, визначаючи доплату, розмір мінімальної заробітної плати множать на відсоток внеску, визначений законодавством, чинним на той час, і який не подвоюється, як під час сплати внесків у разі укладання договору про одноразову сплату єдиного внеску за попередній період у податковому органі.
У такий спосіб особа доплачуватиме значно менше. При цьому їй не потрібно укладати договір про добровільну сплату внесків за періоди, коли вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, або працювати ще 4 місяці для того, щоб набути необхідну для призначення пенсії тривалість страхового стажу.
Нагадаємо, що 2022 року для набуття права на призначення пенсії необхідно мати не менше 29 років страхового стажу (минулоріч – 28 років).
Якщо ж особа не має можливості певним чином отримати такий страховий стаж, то право виходу на пенсію в такому випадку вона набуде лише 2024 року, з досягненням 63-річного віку, коли для виходу на пенсію достатньо мати не менше 21 року страхового стажу. У такому разі людина втрачає 3 роки, тому їй доцільно використати шанс і здійснити доплату за неповні місяці страхового стажу та отримати пенсію вже сьогодні.
Якщо ж особі не вистачає до стажу, наприклад, цілого року, і здійснити доплату за неповні місяці вона не має можливості, оскільки це потребує значних фінансових витрат, тоді, звісно, потрібно чекати досягнення 63-річчя, або все ж таки попрацювати ще один рік із заробітком, не меншим за мінімальний.
Якщо у 63-річному віці людина має менше 21 року страхового стажу, то вона зможе реалізувати своє право на пенсію лише з досягненням 65-річчя, коли для призначення пенсії достатньо 15 років (але не менше) страхового стажу.
Страховий стаж до 1 січня 2004 року вираховують на підставі документів про стаж: трудової книжки, диплома про навчання, військового квитка, свідоцтва про народження дитини тощо. Тобто стаж за ці періоди обчислюється за раніше чинним законодавством.
При цьому до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 №637, у грудні 2015 року внесено зміни, якими передбачено, що у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються також дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто якщо у людини у трудовій книжці немає запису, наприклад, про роботу за 2002 чи 1999 роки, але є дані у системі персоніфікованого обліку, то цей стаж також буде враховано під час обчислення розміру пенсії.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Такий порядок зарахування стажу за даними системи персоніфікованого обліку застосовується лише під час призначення пенсії після грудня 2015 року та перерахунку пенсій за стажем або за стажем та заробітком пенсіонерам, які працюють, згідно з ч. 4 ст.42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Після 1 січня 2004 року вимога про сплату страхових внесків є обов’язковою. Тобто страховий стаж зараховується лише за умови, що за особу щомісячно сплачено страхові внески.
ПЕНСІЙНА КОНСУЛЬТАЦІЯ
НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО СТРАХОВОГО СТАЖУ
Як до страхового стажу зараховуються періоди навчання?
Час навчання у профтехзакладі, технікумі, інституті зараховують до страхового стажу, якщо:
· людина навчалася за денною формою навчання;
· якщо таке навчання здійснювалося до 1 січня 2004 року.
Наприклад:
Якщо особа навчалася в інституті з 2002 по 2005 рр, то до її страхового стажу на підставі диплому буде зараховано період навчання з 1 вересня 2002 року до 1 січня 2004 року. Після цієї дати вже ні, оскільки, згідно з нинішнім законодавством, студенти не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Водночас такий студент має право укласти договір про добровільну участь у системі пенсійного страхування як незастрахована особа.
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною?
Догляд за дитиною до трьох років зараховувався до стажу як до 1 січня 2004 року, так і після. Але після 1 січня 2004 року такі періоди зараховуються до страхового стажу за умови, якщо людина, котра здійснювала такий догляд, отримувала допомогу по догляду за дитиною до 3 років або одноразову допомогу при народженні дитини, яку призначають органи соціального захисту.
Тобто до 1 січня 2004 року до страхового стажу непрацюючим матерям на підставі свідоцтва про народження дитини зараховується 3 роки догляду, працюючим – періоди перебування у відпустках по догляду за дитиною до 3 років. З 1 січня 2005 року – за даними персоніфікованого обліку.
Період неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною від 3 до 6 років з 1 січня 2004 року не зараховується до страхового стажу при визначенні розміру пенсі, оскільки за цей період за особу, яка здійснює такий догляд, не сплачуються страхові внески, вона не підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Водночас пунктом 3.1. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (з 01.01.2005), зараховується до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, визначеного нині чинним законодавством.
Наприклад:
Жінка звертається за призначенням пенсії 2021 року. Має 27 року страхового стажу. Тобто для виходу на пенсію в 60-річному віці їй не вистачає 1 року (2021 року необхідний страховий стаж становить 28 років). Але з 2004 по 2006 рік вона перебувала у неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною до 6 років. Тому їй зарахують у стаж для визначення права на призначення пенсії один рік – 2004, якого не вистачає, і вона вийде на пенсію в 60 років, але для обчислення розміру пенсії враховуватиметься наявний страховий стаж – 27 років.
Як зараховуються у страховий стаж періоди догляду осіб, які потребують сторонньої допомоги?
Законом передбачено, що непрацююча особа працездатного віку, яка здійснює догляд, наприклад, за дитиною з інвалідністю до 16 років або престарілою особою, яка потребує стороннього догляду, чи за особою з інвалідністю І групи, має право на зарахування таких періодів догляду до свого страхового стажу. Періоди такого догляду до 01.01.2005 підтверджуються актом, складеним в територіальному органі Пенсійного фонду України, при цьому 2004 рік і далі – за умови отримання відповідної допомоги чи компенсації, а з 01.01.2005 – за умови отримання допомоги (компенсації) в органах соціального захисту населення по догляду за вказаною категорією громадян за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. До заробітку для обчислення пенсії враховуються мінімальна заробітна плата. Для того, щоб зарахування таких періодів до страхового стажу не знизило розмір пенсії особи, законодавством передбачена оптимізація заробітку.
Як зараховуються до страхового стажу періоди перебування на обліку в центрі зайнятості?
Період, коли особа отримує у центрі зайнятості допомогу з безробіття або допомогу на навчання, зараховується до страхового стажу:
· до 01.01.2010 – на підставі записів трудової книжки або довідки центру зайнятості;
· з 01.01.2010 – на підставі даних персоніфікації.
Якщо особа, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, не отримує допомогу, цей період не зараховується до страхового стажу.
У разі, якщо особа отримує одноразову допомогу з безробіття для організації безробітним підприємницької діяльності, цей період також не зараховується до страхового стажу.
Як зараховуються до страхового стажу періоди перебування на військовій службі?
Військова служба зараховувалася і зараховується до страхового стажу як до 1 січня 2004 року, так і після. Але залежно від часу перебування на військовій службі вимоги до підтверджувальних документів різняться. Наприклад, до 01.01.2004 така служба зараховується на підставі військового квитка або довідки з військомату, військової частини тощо. Оскільки після цієї дати страховий стаж рахують за даними персоніфікації, а військовослужбовці до 1 січня 2007 року не підлягали загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і звітність про сплату пенсійних внесків за них почали надавати пізніше, лише 2016 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148 2017 року були внесені зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо врегулювання зазначеного питання. Зокрема, було визначено, що якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», їхній страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби, про нарахування грошового забезпечення та про сплачені суми страхових внесків. При цьому заробіток для обчислення пенсії враховується на підставі довідок про грошове забезпечення.
Як зараховуються до страхового стажу дружини військовослужбовця періоди її перебування з чоловіком у місцевостях, де неможливо було працевлаштуватися за спеціальністю?
До 01.01.2004 такі періоди зараховуються до страхового стажу дружин військовослужбовців за умови надання довідки з військкомату або військової частини за спеціально затвердженою формою. Форма такої довідки затверджена Постановою 637.
Як зараховуються до страхового стажу періоди догляду дитини, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи?
Статтею 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 передбачено, що час догляду за постраждалою дитиною до досягнення нею віку 12 років зараховується до стажу роботи одному з батьків, який не працює. Але цей період зараховується до страхового стажу за умови, що такий догляд здійснювався до 1 січня 2004 року. Крім того, мають бути підтверджувальні документи:
- свідоцтво про народження дитини або паспорт ( у разі смерті дитини – свідоцтво про смерть);
- посвідчення дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, або довідка про видачу такого посвідчення;
- заява особи, яка звернулася по призначення пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою пунктом 13 статті 30 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- документи про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.
питання щодо спеціальних пенсій
Окрім Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначають також за спеціальними законами. Зокрема, це:
- Закон України «Про державну службу» № 889 VIII;
- Закон України «Про прокуратуру» № 1697;
- Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402.
Отже, органи Пенсійного фонду призначають, виплачують та перераховують довічне грошове утримання суддям, призначають і перераховують у разі зміни заробітної плати пенсії прокурорам і призначають пенсії державним службовцям. Перерахунки цій категорії пенсіонерів законодавством не передбачені.
Призначення пенсій за Законом «Про державну службу»
Право на пенсію за Законом від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» мають держслужбовці, які набули необхідного спеціального стажу на 1 травня 2016 року і досягли віку: жінки – відповідно до умов, визначеним Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а чоловіки – 62 років:
- на 01.05.2016 мали 10 років стажу на посадах, внесених до категорій посад державної служби, тобто мали ранг держслужбовців, і на цю дату перебували на державній службі;
- на 01.05.2016 не перебували на державній службі, але мали на цю дату 20 років стажу на посадах, внесених до категорій посад державної служби.
Умовою для призначення пенсії є також наявність у жінок 30 років, а у чоловіків 35 років страхового стажу.
При цьому у кожної з цих категорій під час визначення заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, є свої особливості.
Як обчислюється заробітна плата для призначення пенсії особам, які мали 10 років стажу держслужби на 01.05.2016 і які продовжили працювати на своїх посадах?
Скажімо, особа виходить на пенсію за Законом України «Про державну службу» 2021 року. По-перше, визначається стаж держслужби на 01.05.2016 (10 років), потім обчислюється заробіток, із якого обчислюється пенсія. У цьому випадку враховується оклад, вислуга, ранг особи на час звернення за призначенням пенсії, а всі надбавки, премії, матеріальна допомога - за 60 місяців поспіль держслужби, починаючи з 01.05.2016.
Під час обчислення заробітної плати для призначення пенсії особам, які мали 20 років стажу держслужби на 01.05.2016, є певні пріоритети.
Зокрема, особа, які на 01.05.2016 відпрацювала 20 років на державній службі, має право вибору. Тобто вона може вийти на пенсію за Законом «Про державну службу» з урахуванням заробітної плати за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за умови, що на момент звернення ця особа не працює на державній службі. При цьому оклад, вислуга, ранг враховуються на дату звернення за призначенням пенсії, а надбавки, премії тощо враховуються в середніх розмірах за один місяць за посадою, з якої вона звільнилася, в тому органі, у якому вона працювала. Наприклад, особа звертається за призначенням пенсії у січні, а надбавки та премії враховуються за грудень попереднього року.
Особі виповнилося 60 років і вона поспішає призначити пенсію як держслужбовцю, побоюючись, що Закон № 889-VIII можуть відмінити.
Як їй бути: звільнитися і чимшвидше звернутися за призначенням пенсії, чи продовжувати працювати?
Доки особа після досягнення 60 років працюватиме на посаді державного службовця, навіть якщо їй буде призначено пенсію за Законом «Про державну службу», вона все одно отримуватиме пенсію, обчислену за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому немає сенсу терміново полишати роботу і призначати пенсію державного службовця, оскільки, як свідчить практика, кожного року відбувається збільшення їхніх окладів та інших складових заробітної плати. У цьому випадку особі доцільніше з досягненням вищезазначеного віку призначити пенсію за віком за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а вже після звільнення звернутися за призначенням пенсії державного службовця.
про пенсії науковцям, працівникам органів місцевого самоврядування, журналістам тощо
Усі ці пенсії, які призначалися за окремими спеціальними законами, або розмір яких визначався за раніше чинним Законом «Про держслужбу» № 3723, на сьогодні залишилися у старих розмірах, вони не підлягають перерахунку і не індексуються. Але здебільшого виплати таких пенсій вже призупинено, оскільки їх отримувачам вигідніше одержувати пенсії за загальним законом – Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З 01.10.2017 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 були внесені зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, було визначено, якщо розмір пенсій, призначених за спецзаконами, розрахований за матеріалами пенсійних справ згідно з нормами Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виявиться більшим, то проводиться автоматичне (без звернення осіб) переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
При цьому зазначено, що такі пенсіонери у будь-який час зможуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення їх на пенсію за спецзаконом із установленням розміру пенсії, отримуваного до автоматичного переведення. Таке повернення можливе з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійде від них відповідна заява.
Трапляються випадки, коли розмір пенсії за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виявився меншим і відповідно автоматичне переведення не було здійснено, але особа після призначення пенсії продовжувала працювати на високих посадах чи з високими заробітками. У такому разі їй доцільно звернутися до органів Пенсійного фонду за місцем проживання по переведення пенсії за спец законом на пенсію за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але не за матеріалами пенсійної справи (як при автоматичному переведенні), а з додаванням стажу, а якщо доцільно, то і заробітку.
До того ж, під час обчислення заробітку вона має право на застосування норм статті 40 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що заробітну плату особа може брати лише за період персоніфікації, тобто без урахування довідки про заробіток за 5 років до 1 липня 2000 року. Як свідчить практика, таке переведення призводить до значного збільшення розміру пенсії колишніх отримувачів сепцпенсій.
ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ
Особам, які працювали в районах Крайньої Півночі
На сьогодні діє «Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів районах Крайньої Півночі», в галузі пенсійного забезпечення» від 15.01.1993, що передбачає дострокове призначення пенсій.
Відповідно до цієї угоди особи, які працювали у районах Крайньої Півночі не менше 15 календарних років або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів районах Крайньої Півночі, незалежно від місця їхнього постійного проживання на території обох держав, мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки – з досягненням 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки – після досягнення 50-річчя і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
Жінкам, які народили п’ятьох або більше дітей, та матерям осіб з інвалідністю з дитинства
Відповідно до ст.115 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», жінкам, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до 6-річного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, мають право виходу на пенсію після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Законом також передбачено, що за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
У разі, якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення 6-річного віку, надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення 6-річного віку, що також є підставою для призначення пенсії батькам за наявності зазначеного вище страхового стажу та при досягненні відповідного віку.
Особам, які мають деякі невиліковні захворювання
Ст. 115визначено, що право дострокового виходу на пенсію мають:
· особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики – після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків та не менше 15 років у жінок;
· особи з інвалідністю по зору І групи – сліпі та особи з інвалідністю І групи - після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків та не менше 10 років у жінок.
Учасникам бойових дій та учасникам АТО
Умови дострокового виходу на пенсію цим категоріям осіб визначені ст.115 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторного шлюбу, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право виходу на пенсію: чоловіки після досягнення 55 років, жінки – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення
Ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 визначає, що таким особам пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Нагадаємо:
З 1 січня 2015 року 4 зона радіоактивного забруднення була відмінена, але право на призначення дострокової пенсії особам, зарахованим до 4 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, зберігається. Зокрема, особи, які постійно проживали або працювали у зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії по 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей період, мають право виходу на пенсію на 2 роки раніше, за умови, що вони на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
Водночас за кожні 3 роки проживання (роботи) пенсійний вік може бути зменшений на 1 рік. Загалом пенсійний вік може бути зменшений не більш ніж на 5 років.
При цьому на сьогодні органи Пенсійного фонду не вимагають надання посвідчення про проживання на цій території, оскільки отримати його можна було лише до 1 січня 2015 року, тобто до моменту скасування зони. Наразі такі посвідчення вже не видаються.
Наприклад:
Чоловік, зарахований до 4 категорії постраждалих, має право на зниження пенсійного віку на 5 років. 2021 року йому виповнилося 55 років. Згідно зі ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особам, які виходили на пенсію зазначеного року, необхідно було мати не менше 28 років страхового стажу. Але відповідно до умов ст. 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тривалість необхідного страхового стажу для цього чоловіка мала бути зменшена на відповідну кількість років зменшення пенсійного віку, тобто теж на 5 років. Тож для призначення пенсії йому достатньо було мати не менше 23 років страхового стажу.
Аналогічний принцип визначення необхідного стажу для призначення дострокових пенсій іншим категоріям осіб, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Зокрема, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зарахований до 2 категорії, який працював у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року, з виходом на пенсію має право як на зменшення пенсійного віку на 10 років, так і на зменшення тривалості необхідного страхового стажу на 10 років. Наприклад, 2021 року він мав право виходу на пенсію в 50-річному віці за наявності 18 років страхового стажу (28 – 10).
Особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці
Перелік пільгових категорій осіб та умови виходу на пенсію за віком на пільгових умовах визначений у ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зверніть увагу!
Особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, призначається саме пенсія за віком, але на пільгових умовах, тобто зі зниженням пенсійного віку.
Наприклад:
У пенсіонерів, які вийшли на пільгову пенсію, часто виникає запитання: чи можна після досягнення загального пенсійного віку (60 років) призначати їм нову пенсію за віком? Відповідь – ні. Пенсія за віком, зокрема, на пільгових умовах, призначається довічно.
Comentarios